25.
03. 2020
Шановні учні! Виконані завдання надсилайте на
електронну пошту:
tatareva1992@gmail.com
tatareva1992@gmail.com
Група
03-19
Тема: Ольга Кобилянська. Життя і творчість. Формування світогляду
письменниці (вплив європейської культури, українського феміністичного руху). Її
проза – зразок раннього українського модернізму. Жанрові особливості, провідні
теми та ідеї.
Д/з. Опрацювати с. 150-155 за підручником Українська
література. О. Слоньовська, Н. Мафтин, Н. Вівчарик Прочитати новелу «Іmpromtu phantasie» О.
Кобилянської.
Перегляньте презентацію та випишіть
основні відомості про письменницю. https://ua-books.com.ua/prezentaciyi/15326-zhyttya-i-tvorchist-olgy-kobylyanskoyi-16983
https://gdz4you.com/prezentaciyi/ukrayinska-literatura/zhyttya-i-tvorchist-olgy-kobylyanskoyi-16983/
Група 04-17
Тема: Естетичний феномен китайського живопису. Жанри: портрет, пейзаж, каліграфічне
письмо. Символічне навантаження кольору.
Д/з. Опрацювати теоретичний матеріал: http://e-pidruchniki.com/content/129_Estetichnii_fenomen_kitaiskogo_jivopisy_Janri_portret_peizaj_kaligrafichne_pismo.html
Група 03-17
Тема:
Театр Но: єдність драми,
танцю та речитативу. Театр Кабукі
Д/з. Опрацювати с.
54-61 за посиланням:
Ознайомитися з презентацією за посиланням: https://svitppt.com.ua/kultura/yaponskiy-teatr-vid-no-do-kabuki.html
Група
02-17
Тема: РМ 7 Твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі
Д/з. Напишіть твір-роздум на запропоновану тему
Споконвіків у суспільстві цінували різні людські якості: у тривожні часи
– мужність, хоробрість, готовність до ризику, у мирні – працьовитість,
виваженість, здатність до компромісів тощо. І нині одні прагнуть романтики,
інші – віддають перевагу прагматизму.
Які людські якості найбільше потрібні молоді в сучасному світі?
СКОРИСТАЙТЕСЯ ПАМЯТКОЮ НАПИСАННЯ ТВОРУ-РОЗДУМУ (НА ЗНО)
І. Дотримуйтесь структури твору-роздуму
1.Теза
2. Перший
аргумент
3. Приклад із
літератури чи інших видів мистецтва (живопис, музичне мистецтво).
4. Другий
аргумент
5. Приклад із
власного життя або історії
6. Висновок
Перевіряючий
одразу досліджує роботу на дотримання всіх елементів структури. Кожен елемент
пишеться з абзацу.
ІІ. Зверніть увагу на особливості кожного
елементу структури.
ТЕЗА. Чітко
сформульована. Містить речення, яке виражає Вашу думку.
Теза відповідає
аргументам, аргументи пояснюються прикладами, висновок відповідає тезі.
На ЗНО за
структуру твору можна отримати максимум 10 балів (теза – 2 бали, перший
аргумент + другий аргумент – 2 бали, приклад із літератури – 2 бали, приклад із
власного життя (можна придумати) – 2 бали, висновок – 2 бали). Ще 2 бали – за
поділ на абзаци, логічний розвиток думки, використання спеціальних виразів для
зв’язку думок. За структуру твору максимально може бути 12 балів.
Ще 12 балів за
ідеальну грамотність здобути важко. Але, якщо чітко й лаконічно викладати свої
думки реально отримати від 8 до 12 балів.
ІII. Рекомендовані слова й вирази у
творі-роздумі
ТЕЗА.
На мою думку, …
Я вважаю, … Мені здається, що …
АРГУМЕНТИ.
Аргументом на
підтвердження моєї думки може бути те, що …
Щоб підтвердити
свою думку, скажу таке:
Моє переконання
ґрунтується на тому, що, по-перше, … , по-друге…..
ПРИКЛАДИ
Перший: На згадку приходить герой …
Українська
література дає багато прикладів. Один із них – …
У зв’язку з
порушеною проблемою згадується фільм …
Другий: Хочу навести приклад із власного життя …
Хоча мій власний
життєвий досвід ще порівняно малий, можу сказати, що …
Згадаймо постать
видатного історичного діяча …
ВИСНОВОК
Підсумовуючи
зазначене, можу стверджувати …
Отже, дійшов
висновку, що …
На завершення
свого роздуму підсумую, …
Таким чином,
можна зробити висновок, що …
Для зв’язку думок у творі використовуйте
вирази:
По-перше,
по-друге, …
Хочу зазначити,
що …
Як вже
стверджувалося, …
Як можна було
переконатися, …
Важливо серйозно
віднестися до запропонованих конструкцій. Завчіть рекомендовані вирази.
Використовуйте їх у написанні творів-роздумів протягом навчального року.
Пам’ятайте, якщо, наприклад, у ВИСНОВКУ вжити вираз «Я думаю», можна втратити 1
бал, оскільки цей вираз доцільно використовувати у ТЕЗІ.
Група 02-17
Тема:
Валерій Шевчук. «Дім на горі»: композиція роману-балади, використання традицій
європейської літератури.
Д/з. Прочитати роман «Дім на горі»
Для опрацювання!
Роман-балада Валерія Шевчука «Дім на горі»
- твір про любов. Любов у широкому розумінні: як складне й високе
почуття, що містить у собі кохання, поняття рідної землі, дому, що символічно
уособлює спокій, рівновагу духу вміння бути небайдужим, намагання освітити своє
видноколо святим і високим вогнем творчого осяяння, - той стан, що його
однаково переживають козопас Іван та його внук.
Літературний рід
- лiро-епiчний твiр iз фольклорно-фантастичним елементом.
Тема -
ствердження ідеї єдності усього живого, сущого на землі, яке передбачає
необхідність для кожного нового покоління виборювати свій досвід пізнання себе
і світу й так перевіряти досвід поколінь минулих задля майбутнього.
Головна ідея -
розкрити людину через психо-iнтуїтивне пiзнання її долi, коли вона творилася не
лише за логікою національної доцільності, а слідувала передусім за
почуттями. Пізнати сенс буття, побачити, відчути, естетично пережити
добро і зло, світло і тінь, їх вічне протистояння, яке лежить в основі руху,
динаміки поступу, допомагає оголити людську душу, художньо дослідити людську
природу.
Проблематика:
сутнiсть добра i зла; протиборство між світлом і тінню; вiдповiдальнiсть
кожного за свої вчинки на цiй землi; пошук сенсу свого буття, самого себе;
прагнення розібратися в довколишньому світі; душевна роздвоєність людини;
відповідальність кожного за свої вчинки; прагнення внутрішньої чистоти,
гармонії. То чому ж все-таки автор визначив жанр твору як роман-балада? Балада,
як відомо, ліро-епічний поетичний твір про кохання з фантастичним, часто
фольклорно-фантастичним елементом. Отже, Валерій шевчук модернізував
літературний термін, перевів з одного жанру в інший. Логіка такого
перенесення цілком зрозуміла, виправдана, бо перед нами справді ліро-епічний
твір із фольклорно-фантастичним елементом.
Роман-балада «Дім на горі» написано
під впливом та на основі народнопоетичних традицій.
Герой естетики бароко загадковий, дивакуватий. Він любить усе земне і
звичайне, невибагливе, але тягнеться до вічного і високого, навіть,
недосяжного.
Сюжет динамічний, напружений,
захоплюючий, бо у кожній із 13 новел II частини роману діють загадкові
демонічні сили (домовики, відьми, чорти, перелесники, злі духи).
Вони є невід’ємною часткою того світу, який оточує людину, спонукає її до
протистояння, боротьби. Автор анатомізує, тобто художньо досліджує сутність
добра і зла («Відьма», «Чорна кума»), в оповіданні «Панна сотниківна» він
тривожиться душевною роздвоєністю людини. Згадаймо, ця проблема хвилювала й
давнє українське бароко. Він навіть показує, як ця роздвоєність може погубити
(«Перелесник»). Особливу увагу звертає на відповідальність кожного за
свої вчинки на цій землі («Свічення»). І, певна річ, усі герої В. Шевчука
свідомо чи підсвідомо прагнуть внутрішньої чистоти, гармонії («швець»).
Той дім на горі побіля річки Тетерів, довкола якого розгортаються події
повісті-преамбули, уособлює своєрідну фортецю нашої духовності, той ідеал, до
якого прагне жива душа. Дарма що той дім не розгаданий до кінця, загадковий і
недоступний декому. Зате традиція дому є стійкою: там володарюють жінки -
зачинательки та продовжувачки роду, хоронительки моралі. Чоловіки тут
з’являються вряди-годи; їм належить доля блудних синів.
Лише від тих, хто нап’ється води тут, на горі,
з рук жінки, народжуються дівчатка. Хлопці народжуються від таємничих прибульців,
які зваблюють жінок усупереч їхній волі, - «джиґунів». Спочатку вони
з’являються в подобі сірого птаха, який перетворюється в чоловіка, а потім так
само таємниче зникає. Зате залишаються по них нащадки - хлопці, покликані бути
творцями - поетами, художниками. Так народився козопас Іван, який згодом
залишить нащадкам свої тринадцять напівфантастичних оповідей, так народився і
син Галі - хлопець, який ті оповідання «приладить до літературного
вжитку». Сама по собі напрошується думка про те, що першопоштовхом
творчості є неземна, диявольська (не Божа!) сила. Взагалі сюжет повісті
«учуднений» багатьма засобами. Важливе значення має в ньому й символіка,
зокрема кольорів (синій, сірий, жовтий, зелений), образів (як реалістичних, так
і умовно-фантастичних). Цікаво, що ця символіка тісно пов’язана із суто
бароковими мотивами, які пронизують твір. Наприклад, мотив небесної дороги.
Автор пояснює його як «символ життєвого шляху», йдучи по якому, «кожна людина
відчуває потребу ступити не лише на житейську дорогу, а й на ту, що провадить
до вічності». Піднімаючися крутою стежкою до будинку, що височів на горі,
недавній фронтовик Володимир навіть не підозрював, що від того життя його круто
зміниться, там він знайде спокій і душевну гармонію - він підсвідомо змушував себе
підніматися вгору.
Отже,
у новелах роману сконденсовані релігійні уявлення народу, елементи язичества,
пантеїстичного ставлення до природи і елементи східнослов’янського фольклору,
сюжети й образи із етнографії, слов’янства, реальні події національної історії,
біблійські сюжети та образи.
Група
02-19
Тема: Світ людини у зв’язку зі світом природи. Фольклорне тло твору. Образи
й символи в ньому. Образи Івана та Марічки як утілення романтичної ідеї
незнищенності кохання.
Д/з. Прочитати
повість «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського. Опрацювати с. 139 – 142 (
підручник «Українська література» О. Слоньовська)
https://www.youtube.com/watch?v=jG5Y3-Q6KoY
Рід літератури «Тіні забутих
предків»: епос.
Жанр «Тіні
забутих предків»: повість.
Тема «Тіні забутих предків»: зображення життя гуцулів на
межі ХІХ-ХХ ст.; відтворення поетичного світу давніх гуцульських традицій,
міфологічного світосприйняття і світовідчуття гуцулів; сильних і нестримних почуттів;
органічної єдності з природою,
Ідея «Тіні забутих предків»: гімн природі, чистоті людських
взаємин і почуттів; засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними
потребами й інтересами. Герої «Тіні забутих предків»: Марічка Гутенюк
та її родина; Іван Палійчук та його родина; Палагна — дружина Івана Палійчука;
Юра, сусід Палійчуків, мольфар; щезник, нявка, чугайстир.
Композиція «Тіні
забутих предків»: композиція
твору складається з низки епізодів, що через долю головних героїв передають
дух життя гуцулів, їхній органічний зв’язок із природою, язичницьку суть
вірувань, звичаїв та обрядів.
Сюжет твору розвивається в психологічному ключі
через показ не стільки зовнішніх, скільки внутрішніх подій життя Івана
Палійчука. Може, саме тому фольклорне тло стало органічною частиною твору,
підказало найточніші поетичні засоби творення образів. Поетика твору
розвивається у двох напрямках. З одного боку, автор використовує традиційний
сюжет, з другого — вдається до складніших форм художньої умовності. Особливість
твору полягає в підході до зображуваного, у способах сприйняття і передачі
образів навколишнього світу. І тут автор виступає як імпресіоніст. У творі
письменник зображує ніби два світи — зовнішній і внутрішній. Причому часто
зовнішній світ не деталізується, а передається точними влучними штрихами.
Описи, яких у повісті немало, подаються ніби й реалістично, але в них більше
уваги приділяється враженню героя, ніж просто реальному пейзажу. Захоплення
внутрішнім світом героя починає сприйматися читачем як реальний світ. У цьому
полягає імпресіоністична структурність повісті —- відмова від традиційного
сюжету, зосередження оповіді на внутрішньому конфлікті. Враження від
навколишнього світу, матеріалізовані у почутті, настрої, переживаннях,
становлять організуючий центр повісті Коцюбинського як твору
імпресіоністичного. Імпресіонізм Коцюбинського слід розуміти як особливий
стиль, близький до реалістичного напряму розвитку літератури. Письменник
виробляє і свої специфічні засоби зображення. Йдеться про імпресіоністичний
пейзаж у повісті «Тіні забутих предків». Напівтони, надзвичайність функції
світлотіні — ось що відзначає пейзаж М. Коцюбинського-імпресіоніста.
Проблематика «Тіні забутих предків»:
Ø гармонії людини і природи;
Ø життя і смерті;
Ø вічності й сили кохання;
Ø протиборства добра і зла;
Ø сенсу житія і щастя людини;
Ø вірності й зради;
Ø вірності кохання і деспотизму
антигуманних звичаїв;
Ø ролі праці в житті людей; стосунків
батьків та дітей;
Ø язичництва і християнства.
Художній напрям, стиль: модерний
твір, у якому яскраво простежується імпресіоністична манера подачі матеріалу.
Примітки: Повість Михайла Коцюбинського написана під
враженням його перебування на Гуцульщині. В основу повісті ліг мандрівний сюжет
про закоханих з ворогуючих родин, подібний до фабули трагедії Шекспіра «Ромео
і Джульєтта». У творі розповідається про кохання Івана й Марічки, українських
Ромео і Джульєтти. Яскраво передано побут і життя гуцулів.
Група 02-19
Тема: Світ людини у зв’язку зі світом природи.
Фольклорне тло твору. Образи й символи в ньому. Образи Івана та Марічки як
утілення романтичної ідеї незнищенності кохання.
Д/з. Опрацювати
с. 142-143. Виконати завдання для самоперевірки №1-7 «Діалог із текстом»
"Тіні
забутих предків" є яскравим зразком майстерного використання М.
Коцюбинським багатющої скарбниці народної творчості.
У цій повісті письменник з надзвичайною проникливістю
відтворив своєрідність народного світогляду саме так, як він виявився у
фольклорі.
М. Коцюбинського полонив чарівний куточок Карпат. Його
захоплювала казковість краю, величність природи, життя гуцулів з їх багатою
фантазією і незвичайною психікою, їх глибоко поетичне, образне мислення.
Уже сама назва повісті, над вибором якої довго розмірковував
письменник, містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.
Початок твору простий, спокійний, як і належить епосу або
казці. Але вже з перших слів оповіді в ній з'являється фантастичний елемент.
Неспокійний був новонароджений Іванко, і забобоння мати, не знаючи, чим це
пояснити, вважає, що дитину їй підмінили. Мабуть, баба при пологах "не
обкурила десь хати", "не засвітила свічки", і їй підклали
бісеня. Тож із перших днів свого народження Іванко потрапляє в атмосферу
фантастичних народних вірувань, які його батьки успадкували від своїх, а ті —
від ще давніших предків.
М. Коцюбинський бачить джерела міфологічних уявлень гуцулів
не тільки в давній традиції, що йде від предків, а і в особливостях самої
гірської природи і способу життя серед неї. Природні явища стають джерелом
народження фантастичних образів. Так, в дитинстві і для Іванка, і для Марічки
"весь світ був як казка, повна чудес,
таємнича,
цікава й страшна".
У дорослому віці у героїв фантастичні уявлення не зникають,
а лише набувають інших форм.
Цікавою
є сцена першої появи Іванка на полонині, серед вівчарів. Він знаходить їх за
розпалюванням вогню, причому стародавнім способом — за допомогою тріски й
каменю. Вівчарі не відповідають гуцулові на його вітання, бо зайняті священною
справою. Та тільки коли маленький вогник вискочив із скалки і "ватаг
побожно підняв вогонь і встромив у ватру", він обернувся і відповів на
Іванкове вітання.
І це не примха, не дивацтво ватага, а свідоме обожнення
вогню. Бо саме вогонь має протягом усього сезону випасання овець боронити од
всього лихого маржинку. Коли вже Іван повертається з полонини в село, то там ще
залишаються люди, які "мусять чекати, аж згасне вогонь, той вогонь
полонинський, що сам народився, неначе бог, сам має й заснути". Поставивши
за мету показати психіку гуцула, М. Коцюбинський відповідно до дійсності
наділяє її фантастичними уявленнями про світ. І в буденному факті, і в праці, і в пісні — скрізь людина бачить
містичні сили. Фантастичні образи повісті покликані не стільки створити
романтичну історію, скільки передати особливості психології характерів,
духовного світу героїв.
Кохання
Івана та Марічки від самого початку було трагічним. Бо воно було більшим і
сильнішим за життя. 1 коли гине Марічка, Іван не в змозі пережити своє кохання,
він тане на очах. Поклик кохання і муки породжують в його душі ілюзії,
фантастичні образи, а згодом призводять до того, що Іван, як і Марічка,
втративши пильність, гине від зіткнення з дикою гірською природою.
Малюючи
непоборну силу кохання, автор шукає його джерела в таїнстві природи, таїнстві
життя, таїнстві людської душі, яка зберігає у своїх глибинах віковий досвід аж
до вірувань наших далеких предків.
Повість М. Коцюбинського — це ніби сам голос душі, що його
хотів розбудити в кожній людині великий письменник. Нагадати нам: ми теж
українці, і забуті предки щодень говорять з нами рідним словом, казкою,
легендою, повір'ям, піснею, ростом трави і дерева, голосом води.
Образи-персонажі
Іван — з багатодітної родини; через неспокійний
характер родичі не любили його, тому змалку належав сам собі. Рано почав
самостійно спілкуватися з природою і розуміти її. Мав потяг до музики, гри на
флоярі, самостійно хотів «піймати» мелодії лісу. Наслідуючи дорослих, кинувся
бити дівчинку з ворожого роду, але був зупинений і вражений її добротою. Мав
щирі та вірні почуття до дівчини, незважаючи на давню ворожнечу родів. Працьовитий.
У коханні був увесь сенс його життя, і коли Марічка загинула, цей сенс був
утрачений назавжди. Усе інше — лише животіння та спогади, сум, журба. І винних
тут не знайти — це саме життя.
Марічка — поетична, цільна натура, що
співанками «засіяла гори». Щира, віддана. Інтуїтивно, серцем відчула, як
побороти зло — тільки своєю безмежною добротою. Але доля виявилася
немилосердною.
Палагна — дівчина з багацького роду. Жила
природним життям, приземлена. Робила, як споконвіку робили її предки, як
заведено здавна, дбала про дім, господарство, худобу, захищала їх від лихого
ворожінням та осторогами. Можливо, не дуже й приваблива як людина. Але не її
вина, що Іван її не любив. Цілком природно, їй хотілося кохання, сильного
чоловіка поруч. Зведення ж Івана, бажання йому зла — то вже її з Юрою великий
гріх.
Міфічні образи
Міфологічні
образи в повісті особливі, карпатські, але їхнє значення, характер відповідають
відомим лісовикові, чортові, русалкам лісовим (мавкам) та ін.
Це сили переважно ворожі
людині, бо людина своєю діяльністю, навіть своєю присутністю порушує спокій,
гармонію в лісі. Лісові сили інколи ворожі й щодо одне одного, як Чугайстир і
нявки. Особливо прикметною рисою гуцульських міфологічних образів є їхня любов
до музики, танцю.
Люди-чарівники
Мольфар Юра — людина, наділена надприродними здібностями, ворожбит. Йому під силу
відігнати градову хмару чи, навпаки, викликати дощ, урятувати худобу чи звести
людину — залежно від обставин та уподобань.
Образи-символи
Ватра — це символ життя, незнищенності, символ
одвічної вівчарської праці, що годує й підтримує людину.
Трембіта — особливий музичний інструмент (довга труба), характерний для
гуцулів. її протяжний сумний звук, як правило, сповіщає про нещастя.
Співанки,
коломийки — це теж
притаманні лише карпатському краєві фольклорні твори — короткі, часто
імпровізовані, легкі, з танцювальним ритмом — про все в житті.
Немає коментарів:
Дописати коментар