18.03.2020

Шановні учні! Виконані завдання надсилайте на електронну пошту:


tatareva1992@gmail.com

Група 04-19

Тема: Автобіографізм новели «Іmpromtu phantasie» («Фантазія-експромт»). Становлення особистості, цілеспрямованої й цілісної натури. Образ ліричної героїні новели-роздуму.

Д/з. Виконати завдання для самоперевірки. Прочитати новелу «Valse mélancolique» («Меланхолійний вальс»).

Рік написання «Іmpromtu phantasie»: 1894.

Жанр: новела (сама авторка визначила як нарис).

Літературний рід: проза

. Тема: Зображення дівчинки, а згодом дівчини духовно чистої і від цього сильної.

 Ідея: Зображення духовної чистоти як найбільшої людської сили.

Проблематика твору “Фантазія-експромт”: У творі порушено декілька проблем:

·         сили фізичної і духовної (епізод з упійманням коня);

·         сили і слабкості людської душі;

·         чутливості людської душі до мистецтва (епізод, у якому героїня вперше чує мелодію “Фантазія-експромт).

Головні герої твору “Фантазія-експромт”: Головна героїня (без імені). Стройник, що налагоджував фортеп’ян.

Сюжет твору “Фантазія-експромт”: Експозиція. Розповідь авторки про героїню. Зав’язка. Маленька героїня упіймала коня, що зірвався з прив’язі. Розвиток дії. Розповідь про те, як переїжджий стройник налагоджував фортепіано у її родичів. Кульмінація. Виконання стройником “Фантазії-експромт” Шопена, сльози маленької героїні. Стройник бере з героїні обіцянку грати цю мелодію тільки тоді, коли стане зовсім дорослою, після двадцятиріччя. Розв’язка. Героїня подорослішала, але так і не навчилась грати на фортепіано. Зате, коли вона чує музику, то “готова вмирати. Стаю тоді божевільно-відважна, стаю велика, погорджуюча, любляча… Що й залежить на мені, коли лиш музику чую!..”. Твір Ольги Кобилянської “Фантазія-експромт” надзвичайно ніжний і сильний водночас. Авторка наділяє героїню власними рисами: ніжністю, відвагою, чутливістю, силою духу. У творі яскраво представлені особливості буковинської говірки: опісля, доперва, стройник, фортеп’ян, яко, се, причім, завстидалась, скулена, вулії та ін.

Завдання для самоперевірки

Тестування за твором О.Кобилянської «Importu phantasie» 

1. Вислів «Importu phantasie» у перекладі з французької означає:

"Фантастична імпровізація"

 "Мріяти фантастично" 

"Фантазія-експромт"

 "Експромт у часі".

2. О.Кобилянська жанр цього твору визначила як нарис, а літературознавці вважають, що це:

А) оповідання;

Б) казка ;

В) новела;

Г) поема у прозі.

3. Хто є головною героїнею (головними героями) твору:

А) десятилітня дівчинка і доросла панна;

Б) «стройник фортеп’ян»  та десятилітня дівчинка;

В)  десятилітня дівчинка , а згодом доросла панна, яка є уособленням самої авторки;

Г)  музика в усіх її проявах.

4.Які звуки у творі названі «торжественними і поважними»:

А) «дзвонення» якогось …монастиря;

Б) шум грози;

В) іржання наляканого коня;

Г) звуки щойно настроєного фортепіяно.

5. Що було «найлюбішою забавою» героїні:

А) ходити по вулиці під час грози;

Б) удавати з себе «упряженого в шнурки…, збатоженого» коня;

В) слухати дзвони;

Г) дивитися, як працює «стройник фортеп’ян» .

6.З ким/чим «…вона бриніла…заперши в собі дух, одностайно, тоншим або нижчим голосом…»:

А) із сільською дітворою;

Б) із бджолами;

В) зі струнами фортепіано;

Г) зі звуками грому.

7.  Кого  вхопила дівчинка:

«Неначе мала кітка, закралася вона хильцем … і … вхопила  незамітно...»

А) комашку;

Б) сусідського пса;

В) хлопця, який намагався вхопити жеребця;

Г) коня, який не давався парубкам зловити себе.

8. Хто «…був молодий, гарний, чисто аристократичної вдачі…»:

А) батько панни;

Б) сільський парубок;

В) наляканий кінь;

Г)  «стройник фортеп’ян» .

9. Коли героїня мала такі відчуття: «… уся кров вдарила до лиця, серце затовклося сильно, і … не змогла вимовити ні слова… завстидалась і не рухалася з свого сховку».

А) коли чула гру на фортепіано;

Б) коли стройник спитав, котра година;

В) коли слухала дзижчання бджіл;

Г) коли били у дзвони.

10. Хто/що  так характеризує дівчину: «…стала лише половиною тим, чим обіцювала стати дитиною...» :

А) той, кого любила «…пристрасно, з пожертвуванням, майже з божевільною любов’ю…»;

Б)  «…кожний … удар по клавішах і кожний живіший рух …»;

В) «стройник фортеп’ян»;

Г) так дівчина характеризує себе сама.

11. Про яку музичну композицію згадується у творі:

А) "Impromtu phantasie" Шопена;

Б) «Місячну сонату» Бетховена;

В) «Геновеву»Шумана;

Г) «Лоенгрин» Вагнера.

12. Як героїня сприймає цю музичну композицію:

А) « …встромивши очі в одну точку і кусаючи нігті, думала вона бог зна над чим…»;

Б) «…вслухувалась і плакала, доки з утоми не ослабла…»;

В) « …коли чую музику — готова вмирати.

Стаю тоді божевільно-відважна, стаю велика, погорджуюча, любляча...»

Г) «…лячно товклось … серце, і сама … аж тремтіла з остраху…»

Група 01-19

Тема: Повторення та узагальнення вивченого.

Д/з. виконати завдання для самоперевірки з теми «Титан духу і думки» з підручника («Українська література» О. Борзенко) на с. 121-122

Група 01-19

Тема: Модерна українська проза. Особистісні чинники у світогляді людини на рубежі віків. Посилення зв’язку з культурою Європи, активні націєтворчі процеси. Основні риси українського прозового модернізму (О. Кобилянська, М. Коцюбинський, В. Стефаник, В. Винниченко). «Нова школа» у прозі.

Д/з. Опрацювати с. 118-124.

Ознайомитися з презентацією за посиланням: https://naurok.com.ua/prezentaciya-rozvitok-ukra-nsko-literaturi-10-h-rokiv-hh-stolittya-7058.html

Група 04-17

Античні скульптори (Мирон, Фідій, Пракситель та ін.).

Тема: Мікеланджело – втілене відчуття форми (“Оплакування Христа”, „Давид» „Мойсей”, гробниця Медичі та ін.)

Д/з. Зробити конспект до теми.

Ознайомтеся з презентацією: https://www.slideshare.net/KseniaShemet/2-11-55483777

Історія грецького мистецтва гідна подиву. Невеликий за чисельністю народ у зображувальному мистецтві, поезії та театральному мистецтві створив зразки, на які два тисячоліття рівняються народи Європи.

Мистецтво Давньої Греції виходить з міфології і бере з неї свої теми і сюжети. Однак воно починає служити не тільки ритуально-міфологічним, культовим цілям. Твори мистецтва набувають власної, естетичної цінності, що визначається не їх культовим призначенням, а художніми властивостями. Мистецтво перетворюється давніми греками в самостійну область культури, сферу діяльності, спрямовану на задоволення естетичних потреб.

Саме зацікавленість людиною, ствердження її величі та краси, не тільки тілесної, але і краси почуттів, думок, дій найбільш повно реалізовані в мистецтві Давньої Греції. В образах Аполлона, Афіни, Геракла, Тезея втілюються уявлення давніх греків про типові та досконалі якості людини. В цих образах абсолютизується велич розуму, закону, гармонії як якостей, що перемагають у героїчній боротьбі нерозумне, звірине, стихійне. У грецькій міфології природа дружелюбна і зрозуміла, хоча в ній є темні та грізні сили. Але людина може з успіхом протистояти їм. У тому, що грецьке мистецтво орієнтувалося на людину, співвідносило себе з нею і встановлювало особливий зв'язок людини зі світом, проявляється його гуманізм.

Художники античності прагнули знайти раціональні основи краси, універсальні правила мистецтва. Вони переймаються пошуками міри та порядку. Як відмічають дослідники, давні греки, зокрема в класичний період виробили цілісну систему естетичних понять і уявлень, що зробило свій внесок у створення цілісного, завершеного типу художньої творчості. Тип художньої творчості греків характеризується раціоналізмом, прагненням до упорядкованості та пропорційності, а також відповідність людині і людському світу. 

Мистецтво Давнього Риму знаходилось під безпосереднім впливом грецького; культура Греції пронизувала усі сфери життя римлян. Відбулося парадоксальне явище: підкорений народ підкорив своїх ворогів. Але в давньоримському мистецтві проявились специфічні особливості, що було обумовлено ментальністю римлян. Як образно зазначив Цицерон, греки вивчали геометрію, щоб пізнати світ, а римляни - щоб вимірювати земельні ділянки. Тверезість та практичність світогляду римлян відобразились в домінуванні тих видів мистецтва, котрі мали безпосереднє практичне значення. Римляни переважно займалися впорядкуванням середовища і привносили цивілізацію в оточуючий світ. У містах та провінціях вони створили мережу зручних і функціонуючих до нинішнього часу доріг, кам'яних мостів, акведуків. Римляни вперше винайшли бетон, що було справжньою революцією у будівництві; спочатку він використовувався лише при будівництві доріг, а потім знайшов широке використання і у зодчестві. Особливість римської архітектури - широке використання арок, склепінь, ордерних аркад. Грандіозність, пишність споруд виражали ідею могутності римської держави, а пізніше - і імператора. Головне місце в архітектурі займали форуми, тріумфальні арки, амфітеатри, цирки, терми, базиліки, палаци та вілли.

Група 03-17

Тема: Китайська опера. Індійський танець. Значення поз, жестів, позицій рук (мудра).

Д/з. Зробіть міні-конспект з теми

Ознайомтеся з презентаціями за посиланням:

https://svitppt.com.ua/kultura/kitayska-opera1.html

https://naurok.com.ua/prezentaciya-mimika-i-zhesti-indiyskogo-tancyu-47458.html

Група 02-17

Тема: Розвиток мовлення. Доповідь на науково-популярну або морально-етичну тему.

Д/з. Підготуйте доповідь на морально-етичну тему (на вибір)

Доповідь – вид самостійної науково-дослідницької роботи, де автор:

• розкриває суть досліджуваної проблеми;
• наводить різні точки зору;
• а також власні погляди на неї.

Останнім часом дуже популярним методом написання доповіді стає скачування її з інтернету. Знайшов що необхідно, скопіював, вставив, відредагував прибравши все зайве і так далі та з задоволеним виразом обличчя несеш на здачу. Такі ситуації трапляються дуже часто.

Тебе викликають, ти виходиш і не можеш зв’язати два слова і твоя доповідь здає тебе з потрохами – ти завантажив готовеньке і навіть не зволив прочитати.

Підготувати доповідь це не те ж саме що просто мати її в наявності. Найкращий спосіб, і він же самий трудомісткий, зробити доповідь самому. Для цього треба почитати потрібні статті, погортати тематичні книжки і видання, сісти за комп’ютер і витягнути всю отриману інформацію з голови.

Це більше навіть творча робота, тим вона і цікавіше. Хоча кому як.

Не важливо як була підготовлена ​​доповідь, а важливо те, чи зможеш ти захистити її.

Ось приблизний план написання доповіді:

• Титульна сторінка.
• Зміст (в ньому послідовно вказуються назви пунктів доповіді, вказуються сторінки, з яких починається кожен пункт).
• Введення (формулюється суть досліджуваної проблеми, обгрунтовується вибір теми, визначаються її значимість і актуальність, вказується мета і завдання доповіді, дається характеристика використаної літератури).
• Основна частина (кожен розділ її доказово розкриває досліджуване питання).
• Висновок (підводяться підсумки або робиться узагальнений висновок по темі доповіді).
• Список літератури.

У доповіді з’єднуються три якості дослідника:

• вміння провести дослідження;
• вміння подати результати слухачам;
• кваліфіковано відповісти на питання.

Найцікавіше це виступ. Ораторська майстерність дана не всім. І все ж це можливість перевірити на що ти здатен.

Гра інтонацією, гучністю голосу і маніпуляція слухачами.

Якщо раптом щось вилітає з голови, то можна задати питання аудиторії зробивши вигляд, що хочеш перевірити знання слухачів. А коли почуєш вірну відповідь підхопиш її і продовжиш.

І на останок. Кілька порад про те, як блискуче виступити перед аудиторією:

• Тривалість виступу зазвичай не повинна перевищувати 10-15 хвилин. Тому при підготовці доповіді з тексту роботи відбирається найголовніше.
• У доповіді має бути стисло відображений основний зміст всіх глав і розділів дослідницької роботи.
• Завчіть значення всіх термінів, які вживаються в доповіді.
• Не бійтеся аудиторії – ваші слухачі дружньо налаштовані.
• Виступайте в повній готовності – володійте темою настільки добре, наскільки це можливо.
• Зберігайте впевнений вигляд – це діє на аудиторію і викладачів.
• Робіть паузи так часто, як вважаєте за потрібне.
• Не поспішайте і не розтягуйте слова. Швидкість вашої мови повинна бути приблизно 120 слів за хвилину.
• Подумайте, які питання вам можуть задати слухачі, і заздалегідь сформулюйте відповіді.
• Якщо вам потрібен час, щоб зібратися з думками, то, наявність заздалегідь підготовлених карт, схем, діаграми, фотографії і т. д допоможе вам виграти дорогоцінний час для формулювання відповіді, а іноді і дасть готову відповідь.

Пам’ятайте, що:

Наскільки досконалий творець – настільки досконале його творіння.

Академік НАН України, професор Антон Григорович Наумовець у брошурі “Ви віч-на-віч з аудиторією” дає поради, як правильно підготувати наукову доповідь, популярну лекцію, виступ на захисті дисертаційної або дипломної роботи, конкурсний проект. Брошура розрахована на широке коло читачів – науковців усіх спеціальностей, аспірантів, студентів, школярів старших класів.

1. Ваша аудиторія. Назва доповіді і рівень викладання

• Дізнайтеся заздалегідь якомога більше про склад, рівень підготовки і інтереси ваших майбутніх слухачів.
• Максимально настроюйте зміст вашої доповіді на інтереси слухачів.
• Рівень доповіді розраховуйте, в основному, на середньостатистичного слухача.
• Для “новачків” робіть короткі популярні пояснення.
• Для “експертів” і тих, хто знає вашу область навіть краще від вас, стисло повідомте про новизну і “тонкощі” вашої роботи.
• Стежте за станом аудиторії під час доповіді.
• Працюйте над стилем, читайте класиків!

2. План доповіді

1. Вступ (“навіщо?”):

а) Про що ця робота?

б) Коротке обгрунтування актуальності теми (“кому це потрібно?”)

в) Що було зроблено до цієї роботи (стан проблеми)?

г) Постановка задачі (мета роботи).

2.Методи дослідження (“як?”)

3.Результати (“що отримано?”)

4.Інтерпретація і обговорення (“що це означає?”)

5.Висновки – коротке резюме зробленого (“ну то й що?”)

6.Подяки

• Чітко визначте для себе головну ідею (”стрижень”) доповіді.
• Складіть план доповіді і наповнюйте його конкретним матеріалом, компонуючи його навколо вашої головної ідеї.
• План обов’язково має включати в себе інформацію про те, навіщо виконувалася ця робота, і про стан проблеми, чітку постановку задачі, опис методики, виклад головних результатів, їх інтерпретацію і обговорення, а також висновки.
• Віддайте належне вашим попередникам!
• Не намагайтеся показати всі результати – виберіть з них найхарактерніші. · Чітко підкреслюйте елементи новизни вашої роботи.
• Уникайте монотонності викладення – виразно структуруйте доповідь на логічні одиниці.
• Продумайте оптимальне розміщення в доповіді найважливіших матеріалів.
• Висновки – найвідповідальніша частина доповіді!
• Подякуйте тим, хто вам допомагав.

3. Ілюстрації

• Якщо ви вдало підготуєте ілюстрації, слухачі отримають з них понад 80% інформації про вашу роботу.
• Ілюстрації в журналі і в доповідях суттєво відрізняються!
• Розмір шрифту і масштаб рисунків повинні забезпечити чітку видимість тексту і рисунків з будь-якого місця в залі.
• Позначення на графіках і діаграмах давайте словами, а не символами.
• Не забувайте відмітити на експериментальних кривих межі статистичного розкиду результатів вимірювань.
• Уникайте демонстрації великих таблиць, віддавайте перевагу наочним діаграмам.
• Кожній ілюстрації бажано дати заголовок.
• Уникайте поширеної помилки, коли текст чи графік на рисунку дрібненькі і одночасно на слайді „гуляє” багато вільного місця.
• Будьте помірковані у використанні кольору і різних „прикрас” на ілюстраціях.
• Плакати – трудомістка, але дуже ефективна форма ілюстрацій.
• Не прагніть показати багато ілюстрацій; дійте за принципом розумної достатності і визначте їх максимальну кількість шляхом репетицій.
• Постарайтеся заздалегідь протестувати свої ілюстрації на проекційні апаратурі.

4. Текст виступу: чи писати? чи зачитувати?

• Написання тексту доповіді є бажаним, а якщо доповідь дуже відповідальна – обов’язковим.
• Текст, що містить 2000 знаків з урахуванням інтервалів, можна прочитати в середньому темпі орієнтовно за 2,5 хвилини.
• Стиль тексту доповіді повинен бути максимально наближеним до розмовного.
• Під час виступу краще обійтися без зачитування тексту. Однак коли зачитування є необхідним, робіть його з інтонацією, паузами і в середньому темпі, утримуючи зоровий контакт з аудиторією.
• В жодному разі не заучуйте текст напам’ять! Під час виступу орієнтуйтеся лише на план доповіді або на ілюстрації з відповідними заголовками.
• Користуйтеся власним годинником або секундоміром, щоб відстежувати час.
• Зробіть умовну позначку на слайді, який ви маєте показувати посередині доповіді. Під час його демонстрації подивіться на годинник і при необхідності скоригуйте темп доповіді або ж скоротіть деякий другорядний матеріал.

5. Репетиція

• Не шкодуйте часу і зусиль на те, щоб написати текст і влаштувати репетицію своєї доповіді.
• Подбайте про те, щоб запросити на репетицію як досвідчених колег, так і новачків.
• Особливо ретельно перевірте, чи добре видно слухачам підготовлені вами ілюстрації.
• З виділеного вам організаторами часу залишіть 3–5 хвилин на дискусію, що має відбутися після вашої доповіді.

6. Дискусія

• Вислуховуйте запитання до кінця.
• Якщо в залі недосконала акустика, повторюйте запитання для аудиторії. Формулюйте відповідь чітко і стисло.
• Не знаючи відповіді на запитання, не бійтеся це визнати.
• На агресивні запитання відповідайте по суті справи і ввічливо.
• У виступах з коментарями робіть свої зауваження і пропозиції максимально конкретними.

Деякі рекомендації з підготовки наукових доповідей і різних презентацій, а також конкурсних проектів, адресовані передусім авторам-початківцям з метою застерегти їх від елементарних і найпоширенішихпомилок на довгому шляху до вершин мистецтва наукового спілкування. А вміння доносити до людей свої думки в дохідливій формі, переконувати у своїй правоті навіть тих, хто з упередженням і ворожо ставиться до вашої точки зору – це справді велике мистецтво, якому потрібно наполегливо вчитися.

Група 02-17

Тема: Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу.

Д/з. Виконати тести для  самоперевірки (Гр. Тютюнник) https://edx.prometheus.org.ua/courses/course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1/jump_to/block-v1:ZNO+UKR101+2017_T1+type@sequential+block@ba53390f6a6b449da590266388fc0bbe

Рід літератури «Три зозулі з поклоном»: епос.

Жанр «Три зозулі з поклоном»: новела.

Тема «Три зозулі з поклоном»: складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.

Ідея «Три зозулі з поклоном»: возвеличення любові як високої християнської цінності, що вивищує людину над буденністю, очищує її душу.

Герої «Три зозулі з поклоном»: оповідач, його батьки — Михайло і Софія, Марфа Яркова, дядько Левко — поштар.

 Композиційно-стильові особливості «Три зозулі з поклоном»: новела має епіграф «Любові Всевишній присвячується», що дуже влучно роз­криває основну ідею твору. Новела глибоко віддзеркалює внутрішній світ автора, його світобачення. Твір складається із трьох новел і обрамлення. Лист ніби зміщує часові пло­щини, наближає батька до сина; це послання у вічність. Без листа неповною була б історія кохання, адже саме з листа дізнаємося, що Марфина любов долає відстань і душа її поряд з Михайлом. Три новели в одне ціле об’єднує син-оповідач. В центрі сюжету — любовний трикутник. Марфа, одружена з нелюбом, кохає чужого чоловіка, батька оповідача. Проте її кохання до Михайла не зрадливе та гріховне. Вона не претендує на чуже щастя. Незабаром його засилають до Сибіру на каторгу, звідки він ніколи не повернувся. У Михайла залишилися дружина Софія та малолітній син. Але події, відображені у творі, ніби відхо­дять на другий план. Головними є почуття та страждання героїв. Між двома жінками, Софією та Марфою, немає ревнощів. їх об’єднують горе і туга. Софія не сердиться на Марфу, адже розуміє її почуття. Марфине ко­хання чисте, безпретензійне. У ньому немає заздрощів до суперниці. Час од часу від Михайла надходять листи до дружини. У них він пише, що любить її та сина. Марфа раніше, ніж Софія, відчуває, що прийшов лист від Михайла; благає листоношу дати їй його, щоб просто потримати у руках. В останньому листі Михайло просить Софію передати Марфі «три зозулі з поклоном», бо відчуває, що «десь тут коло мене ходить Марфина душа нещасна». Він про­сить передати їй цей останній привіт, і тоді до нього «хоч на хвильку прийде забуття». Образи героїв новели передані через їх почуття, любов. Це кохання оточене неземним ореолом, святе, безтілесне. У ньому немає нічого побутового. Ні­хто з героїв наприкінці не отримає щастя. Софія сама виховала сина. Михай­ло загинув десь на чужині. А Марфа досі чогось чекає, вдивляючись в облич­чя сина Михайла. Контрастним до образу Марфи у творі «Три зозулі з покло­ном» є образ її чоловіка Карпа. Марфа — натура тонка, поетична. Карпо — приземлений, недалекий, похмурий, небагатослівний. В усьому відчувається нерівня душ. Твір має багато спільного з притчею. Автор пропонує читачеві єдиний ви­сновок — таке кохання не залежить від людини, її волі та свідомості. Воно не підпорядковується моралі та запереченням. Воно дається вищою силою, а тому має право на існування. «Останній лист від тата» — це новела в новелі, і розкриває вона не тільки цілий світ почуттів батька — сум за родиною, втраченою свободою та й са­мим, очевидно, життям, а й безмежну любов до дружини («...моя єдина у світі Соню...»), сина, до рідного краю, природи. У творі Гр. Тютюнника засобом узагальнення, типізації й індивідуалізації, конкретизації в зображенні предметів та характерів є художня деталь: очі героїв, Марфине волосся (психологічні деталі); лист (предметна деталь); «товстопикий», «товстоногий» (словесні деталі); батькова сосна — наскрізна, багатозначна деталь — спогад про батька, що житиме вічно, Михайлова ду­ша, плинність часу (спочатку сосна маленька, потім велика), для Михайла — символ рідної домівки. Три зозулі з поклоном символізують, на думку одних літературознавців, своє­рідне привітання: забудь, покинь, залиш мене, відпусти (саме так у народі палко закохану людину, якій не могли відповісти взаємністю, вітали, щоб позбавити її мук кохання); на думку інших — три долі героїв любовного три­кутника. Незвичайною є присвята: «Любові Всевишній». Тобто любові щирій, високій, такій, що приходить раз у тисячоліття, коли люди відчувають одне одного на відстані.

Проблематика «Три зозулі з поклоном»: щирості, відданості кохання; шляхетності високого почуття; спорідненості людських душ; моральних чеснот; шляхетності, порядності, поваги у ставленні до інших людей, їхніх по­чуттів.

Поштовхом для написання новели, за спогадами очевидців, послужила доволі незначна подія. Григір Тютюнник побачив виступ сліпого бандуриста. Він виконував пісню «Летіла зозуля через мою хату...». Пісня розповідала про нещасливе кохання та непереборне страждання людини. Автора так вразила ця пісня, що він підхопився і побіг до своєї кімнати. Так народилася ця нове­ла. Твір містить також автобіографічні моменти. Батько письменника, як і герой новели Михайло, був репресований. А в образі оповідача-студента лег­ко вгадується сам автор.