03. 04. 2020
Шановні
учні! Виконані завдання надсилайте на електронну пошту:
tatareva1992@gmail.com
tatareva1992@gmail.com
Група 03-19
Тема: Контрольна
робота. Творчість М. Коцюбинського, О. Кобилянської
Д/з. Повторити
вивчений матеріал з теми.
І варіант
(1 – 6 запитання по 0,5 бала)
1. У творчості М. Коцюбинського
наявні характерні риси модерністської течії:
а) імпресіонізму;
б) експресіонізму;
в) неокласицизму;
г) неоромантизму.
2. Країною,
де народилася О. Кобилянська, на теперішній час є:
а) Угорщина;
б) Німеччина;
в) Болгарія;
г) Румунія.
а) Угорщина;
б) Німеччина;
в) Болгарія;
г) Румунія.
3. Найбільш влучним
визначенням ідеї повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих
предків» є:
а) показ життя гуцулів;
б) засудження бездуховності життя, гімн
чистим взаєминам між людьми;
в) осуд кохання в ранньому віці;
г) гімн працелюбним людям.
4. Улюбленим
композитором О. Кобилянської був:
а) Ф. Шопен;
б) М. Лисенко;
в) Й. Штраус;
г) Й. Бах;
д) Ф.-А. Моцарт.
5. «Я» героя у творі
М. Коцюбинського «Intermezzo» розкривається:
а) через портретну характеристику;
б) через характеристику іншими персонажами;
в) через авторську характеристику;
г) у внутрішньому монолозі героя;
д) у діалогах з іншими персонажами.
6. Провідні
мотиви новел О. Кобилянської «Меланхолійний вальс», «Фантазія- експромт»:
а) громадська і політична діяльність жінки;
б) краса вільної душі,
аристократизм духу, глибокий психологізм;
в) призначення поета й поезії, мужність героїнь;
г) трагічна доля жінки, що бореться за майбутнє дітей;
д) любов до рідної
землі.
(7 – 10 запитання по 1 балу)
7. Про якого
персонажа повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» йдеться
в наведеному фрагменті: «Тепер він мав коло чого ходити. Не був жадний багат –
ства - не
на те гуцул жив на світі, - саме плекання маржинки сповняло радістю
серце. Як дитина
для мами – такою була для нього худібка» ?
8. Поясніть, чому про
оповідачку авторка пише, що вона «стала лише половиною тим, чим обіцювала стати
дитиною...» (О. Кобилянська «Фантазія-експромт»)
9. Визначте
особливості новел М. Коцюбинського (на прикладі
«Intermezzo»).
10. Поясніть таку
художню деталь у творі О. Кобилянської «Меланхолійний вальс»: Софія носила
красиву нижню білизну й водночас мало звертала увагу на свій зовнішній вигляд.
Як ця художня деталь характеризує героїню?
11. Укажіть назву
твору, фрагмент якого наведено, та його автора. Визначте худож –
ньо-виражальні засоби, використані в ньому: «Часто негура заставала вівці в по-
лонині. У густій
мряці, білій, як молоко, все пропадало: небо, гори, ліси, пастухи…
Вівці сивим туманом котились попід ногами, а
далі пропадали й вони…» . (2
бали)
12. Виконайте одне із
завдань. (3 бали)
1) Як ви вважаєте, чи зазнав Іван духовної
смерті після загибелі Марічки? Якщо
так, то в чому вона виявлялась? (за повістю
М. Коцюбинського «Тіні забутих
предків»).
2) Поміркуйте, чому герой твору М.
Коцюбинського «Intermezzo» вимушений
був повертатися до землі, «одягненої в
камінь і залізо» ?
3) Напишіть невеличке есе на тему:
«Емансипантка у творах О. Кобилянської: яка вона?»
ІІ варіант
(1 – 6 запитання по 0,5 бала)
1. За жанром
«Intermezzo» М. Коцюбинського:
а) оповідання;
б) новела;
в) поема;
г) етюд.
2. Ім’я О.
Кобилянської присвоєно:
а) Чернівецькому театру;
б) Полтавському університету;
в) Житомирській школі;
г) Харківській обласній дитячій бібліотеці.
а) Чернівецькому театру;
б) Полтавському університету;
в) Житомирській школі;
г) Харківській обласній дитячій бібліотеці.
3. У якій місцевості
України відбуваються події повісті М. Коцюбинського «Тіні
забутих предків» :
а) на Київщині;
б) на Поділлі;
в) на Харківщині;
г) у
Карпатах.
4. О.
Кобилянська активно розвивала в українській літературі тему:
а) влади землі над
людиною;
б) становище освіченої, культурної жінки в суспільстві;
в) проблеми взаємин
інтелігенції та селянства;
г) життя буковинських селян;
д) відновлення прав
української мови на Буковині.
5. У який момент
душевного відпочинку герой твору М. Коцюбинського «Inter –
mezzo»
зрозумів своє основне
покликання – служити народові:
а) коли тікав від «залізної руки города»;
б) коли після приїзду до пункту призначення
почув голос зозулі;
в) коли насолоджувався музикою степу;
г) коли побачив хмарку в небі;
д) коли зустрів мужика і той розповів
митцеві про свої біди.
6. Епізод з
тріснутою струною в новелі О. Кобилянської «Меланхолійний вальс» є:
а) експозицією;
б) зав’язкою;
в) розвитком дії;
г) кульмінацією;
д) розв’язкою.
(7 – 10 запитання по 1балу)
7. «Ниви у червні» -
дійова особа твору…(назва та автор)
8. Доведіть, що
«Фантазія-експромт» О. Кобилянської – автобіографічний твір.
9. Укажіть персонаж
твору М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» за його ха –
рактеристикою: «Худий, зчорнілий, багато старший
од своїх літ, але спокійний.
Оповідав, що
пастушив на угорському боці. Ще рік отак походив, а відтак оже –
нився. Треба ж
було ґаздувати».
10. Дайте визначення
новели, вказавши її найхарактерніші ознаки.
11. Хто із героїнь
твору О. Кобилянської «Меланхолійний вальс» вам найбільше сподобався? Відповідь обґрунтуйте. (2 бали)
12. Виконайте одне із
завдань. (3 бали)
1) Як
назва твору М. Коцюбинського «Intermezzo» пов’язана зі змістом?
2) У чому, на вашу думку, символічність
поминального обряду на Гуцульщині (за
повістю М. Коцюбинського « Тіні забутих
предків» ? Як ви розумієте слова із тво-
ру (сцена поминання Івана) : «В піднятому кутику вуст немов застрягло
гірке
міркування: що
наше життя? Як блиск на небі, як черешні
цвіт…» ?
3) Напишіть невеличке есе на тему:
«Емансипантка у творах О. Кобилянської: яка
вона?»
Група 03-19
Тема: Повторення
і узагальнення вивченого. Підсумковий урок
Д/з. Виконайте
завдання для самоперевірки на с. 235-236 «Повторюємо та узагальнюємо»
(Українська література, 10 клас. Борзенко О.). (https://portfel.info/load/10_klas/ukrajinska_literatura/borzenko_2018_rik_profilnij_riven/151-1-0-25837)
.
Група 02-17
Тема: Мікеланджело – втілене відчуття форми (“Оплакування Христа”, „Давид» „Мойсей”,
гробниця Медичі
та ін.)
Д/з. Зробити конспект до теми.
Ознайомтеся з презентацією: https://www.slideshare.net/KseniaShemet/2-11-55483777
Історія грецького
мистецтва гідна подиву. Невеликий за чисельністю народ у зображувальному
мистецтві, поезії та театральному мистецтві створив зразки, на які два
тисячоліття рівняються народи Європи.
Мистецтво Давньої
Греції виходить з міфології і бере з неї свої теми і сюжети.
Однак воно починає служити не тільки ритуально-міфологічним, культовим цілям.
Твори мистецтва набувають власної, естетичної цінності, що визначається не їх
культовим призначенням, а художніми властивостями. Мистецтво перетворюється
давніми греками в самостійну область культури, сферу діяльності, спрямовану на
задоволення естетичних потреб.
Саме зацікавленість людиною, ствердження
її величі та краси, не тільки тілесної, але і краси почуттів, думок, дій
найбільш повно реалізовані в мистецтві Давньої Греції. В образах Аполлона,
Афіни, Геракла, Тезея втілюються уявлення давніх греків про типові та досконалі
якості людини. В цих образах абсолютизується велич розуму, закону, гармонії як
якостей, що перемагають у героїчній боротьбі нерозумне, звірине, стихійне. У
грецькій міфології природа дружелюбна і зрозуміла, хоча в ній є темні та грізні
сили. Але людина може з успіхом протистояти їм. У тому, що грецьке мистецтво
орієнтувалося на людину, співвідносило себе з нею і встановлювало особливий
зв'язок людини зі світом, проявляється його гуманізм.
Художники античності
прагнули знайти раціональні основи краси, універсальні правила мистецтва. Вони
переймаються пошуками міри та порядку. Як відмічають дослідники, давні греки,
зокрема в класичний період виробили цілісну систему естетичних понять і
уявлень, що зробило свій внесок у створення цілісного, завершеного типу
художньої творчості. Тип художньої творчості греків характеризується
раціоналізмом, прагненням до упорядкованості та пропорційності, а також
відповідність людині і людському світу.
Мистецтво Давнього Риму
знаходилось під безпосереднім впливом грецького; культура Греції пронизувала
усі сфери життя римлян. Відбулося парадоксальне явище: підкорений народ
підкорив своїх ворогів. Але в давньоримському мистецтві проявились специфічні
особливості, що було обумовлено ментальністю римлян. Як образно зазначив
Цицерон, греки вивчали геометрію, щоб пізнати світ, а римляни - щоб вимірювати
земельні ділянки. Тверезість та практичність світогляду римлян відобразились в
домінуванні тих видів мистецтва, котрі мали безпосереднє практичне значення.
Римляни переважно займалися впорядкуванням середовища і привносили цивілізацію
в оточуючий світ. У містах та провінціях вони створили мережу зручних і
функціонуючих до нинішнього часу доріг, кам'яних мостів, акведуків. Римляни
вперше винайшли бетон, що було справжньою революцією у будівництві; спочатку
він використовувався лише при будівництві доріг, а потім знайшов широке
використання і у зодчестві. Особливість римської архітектури - широке використання
арок, склепінь, ордерних аркад. Грандіозність, пишність споруд виражали ідею
могутності римської держави, а пізніше - і імператора. Головне місце в
архітектурі займали форуми, тріумфальні арки, амфітеатри, цирки, терми,
базиліки, палаци та вілли.
Немає коментарів:
Дописати коментар